22
октября
2009

Рекомендації по вирощуванню озимого ріпаку

Озимий ріпак вибагливий до вологи протягом усієї вегетації. Транспіраційний коефіцієнт складає 750.

Ріпак особливо страждає від нестачі вологи в осінній період за відсутності нормально розвиненої кореневої системи. Навесні ріпак добре переносить посуху, тому що отримує достатньо вологи з ґрунту завдяки потужній кореневій системі. Найбільша потреба в волозі спостерігається в період бутонізації, цвітіння, наливу зерна. Від початку цвітіння до достигання ріпак потребує 300 мм води
Вегетаційний період триває 200-220 днів (осінній та весняно-літній період).

Місце в сівозміні. Кількість ріпаку в сівозміні не повинна перевищувати 20-25% від загальної площі орних земель. Найкращі попередники для ріпаку чисті та зайняті пари, озимий ячмінь та пшениця, горох. Площі ріпаку можуть чергуватися з площами цукрового буряку не частіше ніж через 3-4 роки. Ріпак відмінний попередник для всіх озимих та ярих зернових. Він залишає після себе рихлу поверхню та залишки, багаті на поживні речовини.
Обробіток ґрунту. Вибір основного обробітку ґрунту залежить від часу, який залишився до посіву, механічного складу ґрунту, кількості рослинних решток, залишених після попередника, забур'яненості та інших чинників. В зв'язку з тим, що ріпак має стрижневу кореневу систему, найкращим для основного обробітку вважається оранка на глибину 22-25 см.

Оранку можна замінити дискуванням дискаторами або важкими дисковими боронами на 20-22 см. Перед оранкою або дискуванням необхідно провести лущення стерні дисковими знаряддями для закриття вологи, бажано в самі стислі строки після збирання попередника. Важливо основний обробіток проводити за 3-4 тижні до передпосівного. Це сприяє осіданню ґрунту та створенню необхідної структури для орного шару. Важливо, щоб рослинні рештки були добре подрібнені і рівномірно зароблені, інакше це може призвести до ефекту «солом'яного матрацу». Посів по мінімальним технологіям можливий в випадку їх застосування на ґрунтах з легким або середнім механічним складом, але з обов'язковим ґрунтопоглибленням в сівозміні один раз на три роки.

Посів. Сівба озимого ріпаку відбувається в залежності від зони вирощування з 1 серпня по 20 вересня. Основне правило - від появи сходів до закінчення осінньої вегетації потрібно 60 днів. В більшості випадків найбільш оптимальним строком посіву є період від 15 серпня по 1 вересня. Для сортів, які менш схильні до переростання посів починається раніше, для гібридів, особливо з швидким розвитком, з затримкою до третьої декади серпня-першої декади вересня. Оптимальною шириною міжряддя є 15 або 30 см. Але можливо висівати ріпак на ширину 45 або 70 см. Після посіву обов'язкове коткування. В окремих випадках, рекомендується проводити коткування до посіву.
Оптимальна глибина посіву 2-4 см. Заглиблення насіння на більшу глибину може значно знизити густоту посіву та ослабити сходи. Густина посіву відіграє важливу роль в розвитку ріпаку. Оптимальна густина посіву для ріпаку складає 30-60 шт. рослин на м2 для гібриду та 60-80 шт. рослин на м2 для сорту (загущення посіву сприяє витягуванню центрального стебла). В зв'язку з цим рекомендується орієнтуватися на менші норми висіву (при цьому краще розвивається корінь). Завдяки сильному гілкуванню ріпак в змозі вирівняти недоліки в щільності стеблостою. Існує пряма залежність між строками посіву і густиною. З запізненням строків посіву густина повинна збільшуватись на 20-50%. Це пов'язано з тим, що при більш пізніх строках сходи більш зріджені, рослини менш підготовлені до перезимівлі, менше формують бічних пагонів. Для формування доброго врожаю достатньо, щоб до збирання на полі залишалось 20-50 рослин на м2 при достатньому їх забезпеченні поживними речовинами. Перед входом в зиму ріпак повинен сформувати біля 8-12 листків та мати діаметр кореневої шийки 8-12 мм.

Застосування добрив. Ріпак досить вибагливий до родючості ґрунтів. Ріпак потребує більшої кількості добрив, ніж зернові. Найбільше серед макроелементів ріпак засвоює калій. Фосфорні та калійні добрива слід вносити восени. За осінь і зиму фосфор і калій переходять у доступні форми для рослин. Азотні добрива слід вносити весною в 2-3 прийоми:

  1. по мерзлоталому ґрунту - 60%.
  2. через 18-28 днів після першого, під час інтенсивного розвитку стебла 30%.
  3. під час бутонізації-початку цвітіння (при необхідності) -10%.

Можливе позакореневе внесення азоту восени і навесні до фази бутонізації. Ріпак менш схильний до хімічних опіків, ніж зернові. Використовують карбамід 10-12% концентрації, тобто 10-12 кг карбаміду на 100 л води. Всього вноситься 300 л/га або не більше N15. Проводять 2-3 обприскування: на початку вегетації, за висоти рослин 10-15 см, у фазі бутонізації. Не рекомендується виконувати позакореневе підживлення у фазі цвітіння.

Компенсувати нестачу інших макро- та мікроелементів можливо за рахунок використання водорозчинних добрив.

Догляд за посівами. Восени, при посіві озимого ріпаку по стерньовим попередникам, можлива поява падалиці. В даному випадку застосовують такі гербіциди як

  • Арамо 50, к.е.,
  • Зелек Супер, к.е.,
  • Селект 120, к.е.

Серед шкідників найбільш шкодочинними восени можуть бути хрестоцвітні блішки, ріпаковий листоїд, (ріпаковий пильщик) та види совок. В разі перевищення порогу шкодочинності застосовують препарати із групи синтетичних піретроїдів, або фосфорорганічні препарати.


Після перезимівлі необхідно провести обстеження посівів, на предмет визначення кількості здорових рослин, що перезимували. Навіть за умов перезимівлі 20 рослин на 1м2 (200000 рослин на гектар), які рівномірно розміщені по полю, посіви гібридного ріпаку варто залишати. В таких випадках потрібно проводити інтенсивний догляд (боротьба із шкідниками, бур'янами, хворобами та мінеральне підживлення). Такі посіви можуть сформувати урожай в 20-35 ц/га, завдяки дуже доброму гілкуванню, яке притаманне гібридам озимого ріпаку.


Весною, в фазу бутонізації, обов'язково проводиться обробіток інсектицидами проти ріпакового квіткоїда.
Хвороби завдають меншої шкоди озимому ріпаку ніж шкідники, але в окремі роки або при недотриманні технології можуть різко знижувати продуктивність посівів. У разі перевищення порогу економічної шкодочинності навесні використовують наступні препарати: Альєтт, 80% з.п. (проти пероноспорозу), Ридоміл Голд, в.р. (проти альтернаріозу, пероноспорозу, сірої гнилі).


Збирання врожаю. Збирання ріпаку проводять прямим комбайнуванням. Для зменшення втрат при збиранні рекомендується застосовувати жниварку з ріпаковим столом. Перед збиранням для зменшення втрат можливе проведення обробітку стручків склеювачами. Якщо поле забур'янено або дозріває дуже нерівномірно, то в склеювач можна добавляти дисикант.

 

вернуться

Перезвоните мне!