1
травня
2013

Основні фактори отримання високих врожаїв соняшнику від компанії Dieckmann Seeds

Температура. Оптимальний строк сівби соняшнику — при встановленні стійкої температури на глибині загортання насіння від 6-8 °С до 10-12 °С. За ранньої сівби період до появи сходів розтягується на 3-4 тижні, сходи бувають недружними, зрідженими. При пізній сівбі верхній шар грунту часто висушений, що теж негативно впливає на схожість.

Оптимальна температура для росту у першій половині вегетації — близько 22 °С, а в період цвітіння-достигання — до 24-25 °С. Температура вище 30 °С негативно позначається на рості та розвитку рослин. Соняшник особливо вибагливий до температури повітря в період закладання квіток (фаза 8-12 листків). Похолодання в цей період зумовлює зменшення врожайності.

Для скоростиглих гібридів (вегетаційний період до 100 днів) сума активних температур (вища за 10°С) за період їхньої вегетації повинна становити 1850 °С, ранньостиглих та середньоранніх (100-115 днів) — 2000 °С, середньостиглих (понад 115 днів) — 2150 °С.

Волога. Від початку розвитку до утворення кошиків, соняшник витрачає 20-25% від загальної потреби у воді, засвоюючи її в основному з верхніх шарів грунту. Найбільше вологи (60%) він засвоює у період бутонізації (утворення кошика) — цвітіння. При нестачі вологи в цей період кошики і насіння бувають недорозвиненими. За вегетаційний період соняшник потребує мінімум 350-400 мм опадів.

Сівозміна. У сівозміні соняшник має повертатися на попереднє поле не раніш як через 8 років і в структурі посівних площ займати не більше 12-15%. Не слід його розміщувати і після культур з глибоко-проникаючою кореневою системою (багаторічні трави, сорго, суданська трава, цукровий буряк). Ці культури висушують грунт на велику глибину, що створює дефіцит вологи у критичний для соняшнику період — бутонізація-цвітіння. Небажаними попередниками соняшнику також є соя, квасоля, горох, ріпак, які уражаються спільними з ним хворобами (біла і сіра гниль, фомоз, склеротиніоз). Тому вказані культури слід максимально (не менше 4 років) в часі віддаляти від посівів соняшнику.

Бур'яни та хвороби. Від бур'янів соняшник найбільше потерпає до фази змикання листя в міжряддях (приблизно 40 днів після появи сходів). В подальшому посіви соняшнику здатні ефективно конкурувати з бур'янами. Проти найбільш шкодочинних хвороб соняшнику (склеротиніоз, сіра гниль, фомоз, фомопсис) доцільно проводити фунгіцидні обробки: першу у фазу 4-6 листочків, другу — на початку бутонізації.

Мінеральне живлення. Для одержання 1т насіння соняшник засвоює 50-70 кг азоту, 25-28 кг фосфору, 120-160 кг калію, 17 кг магнію, 30 кг сірки, 150-250 г бору та марганцю.

Початковий період розвитку соняшнику є критичним щодо фосфору. На початкових фазах звитку (2-3 пари листків) соняшник росте порівняно повільно, внаслідок слабкого розвитку кореневої системи. В цей же час відбувається закладка кошику (від 2 до 5 пар листків в залежності від групи стиглості), тому недостача фосфору, бору, цинку та марганцю в цей період призводить до серйозних недоборів врожаю.

Азот рівномірно засвоюється рослинами соняшнику впродовж вегетації. Починаючи з фази 3-4 пар листків і до фази цвітіння використовується 70-80% азоту (найбільша кількість азоту споживається від початку утворення кошика до кінця цвітіння). Особливо негативно позначається нестача азоту під час формування кошика. Надлишок азоту зменшує вміст олії, призводить до надмірного вегетативного росту.

Фосфор поглинається рослиною від сходів до цвітіння, нагромаджується до цвітіння в стеблі та листках, пізніше переміщується в кошики і в кінцевому результаті у сім'янки. 60-70% від всієї потреби у фосфорі рослини поглинають у період формування кошика — завершення цвітіння. Нестача фосфору негативно впливає на формування та налив сім'янок і обмежує продуктивність соняшника. Достатня кількість фосфору підвищує посухостійкість рослин та олійність насіння.

Калій підвищує посухостійкість рослин, допомагає утримати вологу і зменшує її випаровування. Він відіграє велику роль у регулюванні балансу вологи в рослині. Найбільше калію засвоюється у період від утворення кошика до достигання.

Соняшник дуже чуттєвий до недостачі бору, що особливо гостро проявляється при посусі та карбонатних грунтах. При цьому відбувається зниження стійкості до хвороб та несприятливих погодних умов та суттєво зменшується вміст хлорофілу в листках та олії в сім'янках. Особливо потреба в борі та цинку зростає в період цвітіння. Зазначені елементи сприяють кращому зав'язуванню сім'янок та їх виповненості.

Для кращого запилення на посіви соняшнику доцільно вивезти пасіку з розрахунку одна-півтори бджолосім'ї на 1 га. Це значно підвищує врожай насіння.

Додаткова інформація за телефоном 067-430-56-28 (Сергій).

повернутися

Зателефонуйте мені!