2
вересня
2013

Мікродобрива – основний шлях до високих врожаїв

З кожним роком продуктивність сортів та гібридів сільськогосподарських культур зростає, а отже зростає і потреба їх в живленні.

Як відомо, рослинам потрібні не тільки макроелементи – азот, фосфор та калій, а й цілий комплекс мікроелементів. При внесенні мінеральних добрив компенсується тільки винос макроелементів, а вміст мікроелементів не відновлюється, тому сьогодні в більшості випадків обмежуючим фактором росту урожайності є саме дефіцит мікроелементів.

У 80-х роках минулого сторіччя основним джерелом відновлення мікроелементів були органічні добрива, внесення яких на даний час дуже скоротилось через занепад тваринницької галузі. Тому на сьогоднішній день гостро стоїть проблема дефіциту мікроелементів у ґрунті. Основним шляхом вирішення цієї проблеми є застосування мікродобрив.

На сьогоднішній день широкого поширення набули мікродобрива на хелатній основі, ефективність яких у 5 – 10 разів вища, ніж неорганічних солей, завдяки швидшому їх включенню в біохімічні процеси рослини. Крім того, хелатні форми мікродобрив засвоюються майже на 100 % у зв’язку з чим норма внесення їх знижується до 1-2 л чи кг/га.

Коли ж і як застосовувати мікродобрива?

Багаторічними дослідженнями встановлено, що найбільш ефективними є два способи застосування мікродобрив:

1.     Обробка насіння.

2.      Позакореневе підживлення під час вегетації.

Обробка насіння – найбільш ефективний спосіб забезпечення рослин поживними речовинами в початковий період їх росту і розвитку. Адже при обробці насіння прискорюється його проростання за рахунок активації гідролізуючих ферментів. Сходи з’являються дружніші, більш сильні, з потужною кореневою системою. Крім того, на початковому етапі свого росту рослини забезпечуються повним комплексом поживних елементів, які вони ще не можуть споживати з ґрунту, а це сприяє більш повному розкриттю генетичного потенціалу рослини. Цей спосіб обробки можна поєднувати з протруєнням насіння.

Другий спосіб – позакореневе підживлення під час вегетації. Він дозволяє практично виключити наслідки дефіциту у живленні рослин, зняти стрес від впливу несприятливих погодних факторів та застосування пестицидів, внаслідок чого підвищується урожайність та якість продукції.

Для забезпечення найбільшої ефективності позакореневого підживлення, його слід поводити в критичні фази розвитку, які характерні для кожної культури. Для зернових це період кущіння - вихід в трубку та фаза колосіння, для кукурудзи  –  фаза 4-5 листків та 7-8 листків, сої  –  фаза гілкування - бутонізація та фаза зелених бобів, соняшника – фаза 3-5 листків та утворення кошика.

Для підживлення застосовують переважно комплексні мікродобрива, які містять практично повний набір необхідних для рослини мікроелементів. Моно мікродобрива застосовують у випадках вираженого дефіциту конкретного мікроелемента.

Що ж нам дає застосування мікродобрив?

Багаторічними практичними дослідженнями встановлено, що обробка насіння та дворазове позакореневе підживлення мікродобривами сприяє:

-         підвищенню врожайності пшениці  на 15-20 %, разом з тим підвищується якість врожаю ( вміст клейковини в зерні на 1,5 – 2,0 %).

-         прибавка врожаю соняшника становила 15-16 %  та олійності – на 0,8-1,0 %.

-         урожайність кукурудзи зростала на 10-12 %, сої – на 15-18 %, ріпаку – на 8-10 %.  

Крім того, при застосуванні мікродобрив для позакореневого підживлення спостерігалось значне зниження рівня ураження рослин хворобами.

Отже, застосування мікродобрив у сучасних системах удобрення є основним шляхом вирішення проблеми дефіциту мікроелементів та забезпечує найкращу віддачу від вкладених матеріальних ресурсів.

Науковий співробітник, агроном

Олександр Яковенко тел. (067) 431-53-13

повернутися

Зателефонуйте мені!