Мишоподібні гризуни — це численна група гризунів із класу ссавців. До них належать шкідники з родин мишей та хом’якоподібних (полівки). Ці тварини харчуються рослинною їжею і характеризуються дуже високою плодючістю. Гризуни завдають значних збитків сільськогосподарському виробництву, а також є переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин. Тому з ними потрібно проводити боротьбу, особливо на полях.

На території України поширено п’ять видів мишей — хатня (повсюдно), лісова (у лісах та лісосмугах), польова (у Поліссі, Лісостепу, Карпатах, у Степу — лише біля водойм), жовтогорла (у Карпатах, Поліссі, гірських районах Криму, лісових масивах Лісостепу й частково лісонасадженнях Степу), миша-крихітка (у Поліссі й Лісостепу). Це дрібні гризуни, довжина тіла яких не перевищує 13 см, із довгим, не менш як 2/3 довжини тіла, хвостом і розвиненими вушними раковинами. Харчуються переважно насінням рослин. Значною мірою пошкоджують посіви зернових культур, соняшнику, конопель, зернобобових та багаторічних трав. Протягом року самки дають від 3–4 до 7 і більше приплодів по 3–8 малят у кожному. За сприятливих умов миші розмножуються масово. У полі вони риють неглибокі (30–40 см)  пості нори, восени можуть  мігрувати та заселяти скирти соломи, різні будівлі, льохи, комори. Серед полівок найбільш поширені й численні сіра (звичайна) та гуртова. Ареалом першої є всі природні райони країни, а другої — лівобережні райони Херсонської й Запорізької областей, степовий Крим та південно-західні райони Донецької області. Це такі самі дрібні гризуни, довжина їхнього тіла — 7–12 см, хвіст коротший за половину довжини тіла, вушна раковина коротка, майже непомітна в хутровому покриві голови. Полівки пошкоджують посіви зернових, багаторічних трав та інших культур, значної шкоди завдають сінокосам та пасовищам. Селяться у посівах, на вигонах, перелогових землях, городах, у молодих посадках та садах. Узимку під снігом харчуються сходами озимих зернових. Зимують також у скиртах соломи чи  сіна. Розмножуються полівки протягом усього теплого періоду,  сіра полівка в скиртах розмножується  і взимку. Одна самка може давати до 88 особин на рік. Крім того, у сірої полівки малята стають статевозрілими вже через 16–22 дні, а в гуртової - через 50 – 60 днів після народження. За сприятливих умов усе це призводить до масового розмноження гризунів. Шкодочинність полівок дуже висока. На окремих полях у степовій та лісостеповій зонах при наявності 50–60 колоній/га за неправильного або несвоєчасного регулювання чисельності гризунів втрати зерна озимої пшениці можуть досягати 35–40%. Харчуючись сходами пшениці, полівки утворюють на посівах лисини. У роки масового їх розмноження інколи виникає потреба у пересіванні пошкоджених масивів. Розмноження мишей та полівок може обмежуватися природними факторами. Так, ранні морози та відсутність снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричинюють загибель цих гризунів. Зниженню їх кількості сприяють також посушливі умови весни й літа. Певну роль у цьому відіграють також хижі та всеїдні птахи й ссавці. Та попри все це, щільність та шкодочинність мишей та полівок на сільськогосподарських угіддях залишаються досить високими, і тому треба завжди планувати проведення захисних заходів. Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні. Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. У степових районах України, де впроваджено безполицевий обробіток ґрунту, за наявності на полі колоній полівок оранку краще провести з оборотом скиби на глибину 25–30 см. При цьому гине близько 70–75% гризунів. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок. Поряд із цим особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх полівками з осені. Для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику й на прилеглих угіддях. Якщо ж на одному гектарі посівів озимих зернових, багаторічних трав та соняшнику щільність мишоподібних гризунів досягає 3–5 і більше колоній, то треба вжити винищувальних заходів, застосовуючи головним чином хімічні та біологічні засоби. Крисолов, 0,05% воскові брикети, використовують для знищення мишей та полівок на посівах зернових культур, багаторічних трав, соняшнику. Це родентицид з діючою речовиною бродіфакум, що належить до антикоагулянтів крові. Препарат розкладають на полях восени — після збирання врожаю або навесні — у період дефіциту природної їжі для гризунів. Норми витрати 1,5 – 3 кг/га (1–2 брикети в нору). Принаду відновлюють через кожні 5 - 7 днів — аж до повного знищення гризунів. Рекомендований також Стрілець - зернова принада, до складу якої входять 2,5% фосфіду цинку, 3% соняшникової олії та 94,5% зерна пшениці (по 3 г в нору з наступним притоптуванням). Проти мишоподібних гризунів можна використовувати й аміачну воду  - 150 – 200 г/нору з наступним притоптуванням.

Застосовуючи родентициди, слід враховувати видовий склад гризунів, пору року, особливого значення надаючи домінуванню шкідників на кожному полі. Так, найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці; для полівок узимку — лише зерно, проте влітку, у спекотну погоду, більш ефективними є соковиті рослинні принади. Однак в окремих випадках (особливо взимку на озимій пшениці з густим і високим травостоєм) ефективність зернової принади у боротьбі проти полівок в окремих випадках може бути дуже низькою, адже молоді полівки, що народжуються взимку, зерном не харчуються і тому зернової принади уникають. У такому разі слід використовувати аміачну воду. Проти польової миші зернові отруєні принади неефективні, бо польова миша (і лише вона), поїдаючи зерно (зокрема пшеницю), завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить у собі найбільше отрути. В таких випадках в зерновій принаді слід 10 – 15 % зерна замінювати на свіжу подрібнену моркву або буряк. Ефективним проти цього гризуна може бути також застосування аміачної води, та принада Крисолов.

Науковий співробітник, агроном

Олександр Яковенко тел. (067) 431-53-13