1.      Найбільше вологи (60%) соняшник засвоює у період утворення кошика-цвітіння. При нестачі вологи в цей період кошики і насіння бувають недорозвиненими. Тому заходи з нагромадження вологи в ґрунті є основою одержання високих врожаїв.

2.      Під час цвітіння соняшнику температура повітря перевищує 35°С, при цьому тривалість життя пилку зменшується до кількох хвилин, що спричиняє недостатнє запилення і, як наслідок, істотний недобір урожаю. Таке досить часто трапляється в липні, коли цвіте соняшник ранніх строків висіву. Аналізуючи 2010 р. температура повітря вище 35°С, спостерігалась впродовж 2 – 3 декади липня та 1 – 2 декади серпня.

3.      Соняшник має потужну кореневу систему, що проникає у ґрунт до 3 м, тому його не слід розміщувати після культур з глибокопроникаючою кореневою системою, таких як багаторічні трави, суданська трава, цукровий буряк. Ці культури висушують ґрунт на велику глибину, що створює дефіцит вологи у критичний для соняшнику період - цвітіння, наливу.

4.      Нестача фосфору негативно впливає на формування та налив сім'янок і обмежує продуктивність соняшника. Достатня кількість фосфору підвищує посухостійкість рослин та олійність насіння. Фосфор поглинається рослиною від сходів до цвітіння, нагромаджується до цвітіння в стеблі та листках, пізніше переміщується в кошики і в кінцевому результаті у сім'янки. 60-70% від всієї потреби у фосфорі рослини поглинають у період формування кошика - завершення цвітіння.

5.      При пізньому строку сівби в умовах достатнього зволоження посилюється розвиток вегетативної маси на шкоду генеративним органам.

6.      Недостатнє запилення квіток. Для кращого запилення на посіви соняшнику доцільно вивезти пасіку з розрахунку одна-півтори бджолосім'ї на 1 га. Це значно підвищує врожай насіння.

7.      Соняшник - рослина короткого дня, дуже вимогливий до інтенсивного сонячного освітлення. При затіненні послаблюється ріст рослин, формуються дрібні кошики, витягується стебло, зменшується врожайність.

8.      Бур’яни, що конкурують з культурною рослиною за воду та поживні речовини, особливо в критичний період, можуть знижувати врожайність соняшнику на 20–30% та вміст жиру в насінні — на 1–1,5 відсотка. Гербокритичний період у соняшнику становить 40–50 днів, він триває від сходів до фази утворення кошика. Біологічною основою такого тривалого гербокритичного періоду є повільний ріст рослин на початку вегетації, а технологічною — широкорядний спосіб сівби, який створює сприятливі умови для проростання насіння бур’янів. У зв’язку з цим бур’яни у посівах даної культури здатні формувати велику вегетативну масу, яка стримує, а часом і зовсім пригнічує ріст і розвиток культурних рослин.

Герасимчук Сергій Борисович, замісник директора з наукової роботи