7
листопада
2015

Особливості сучасного вирощування сої в умовах України

Ще зовсім недавно, більшість аграріїв говорили, що «соя - це культура завтрішнього дня»! Але вже зараз можна з упевненістю сказати що це «завтра» настало. Зараз ця культура займає чинне місце, або ж профілююче в посівній структурі господарств усіх категорій. За оперативними даними Міністерства Аграрної Політики України загальна площа посіву сої у 2015 році становить 1,8 млн.га. Якщо проводити паралелі з минулими роками, то тендеція до розширення посівних площ під сою помітна неозброєним оком, так у 2001 році це було 73 тис.га, а у 2006, цей показник сягнув позначки 714 тис.га.

З чим же пов’язана така увага аграріїв до однієї з найдавніших культур людства? А все дуже просто, незважаючи на постійно зростаючі площі посіву, попит на цю культуру тільки збільшувався а відповідно росла і ціна, тому рентабельність вирощування цієї культури в сучасних кризових умовах України є доволі вигідною. Та непотрібно забувати про головну місію цієї культури в сільському господарстві, адже ця унікальна культура поєднує в собі два найважливіших процеси: фотосинтез та азотфіксацію. Завдяки цьому вона не лише забезпечує власні потреби в азоті, а й підвищує родючість грунтів та поліпшує екологію.

Місце у сівозміні

Для сої найкращим попередником є озимі та ярі зернові, кукурудза. Добрими вважаються попередники – цукрові буряки, картопля. Можна висівати сою на тому ж полі протягом 2-3 років. Не рекомендується висівати сою після культур які мають спільні хвороби, такі як склеротініоз, це - соняшник та хрестоцвіті. Натомість соя є прекрасним попередником для інших культур, адже вона залишає після себе в грунті 70-100 кг/га доступного азоту. Тому, наприклад, після сої рекомендується розміщувати кукурудзу на зерно, яка у цьому випадку дає прибавку врожаю на 15%.

Вимоги до грунтів та обробіток грунту

Соя відносно не вибаглива рослина до грунтів. ЇЇ можна вирощувати практично на всіх типах грунтів за умови, щоб вони не були кислими. Рослини сої не переносять тривалого затоплення (більше 3-х днів), засолення та кислотності<5,5. Такий показник призводить до зниження доступності елементів живлення та інтенсивність розвитку кориневої системи. Ідеальним показником кислотності є рН 6,0 — 7,0.

Потрібно не забувати, що соя - культура яка вимагає добре аерованих грунтів з низькою щільністю, найкраще реагує на глибоку зяблеву оранку на 28-30 см, як основний обробіток грунту. На сьогоднішній день переважна більшість господарств України використовує традиційну систему обробітку грунту. При засміченні полів однорічними бур'янами проводять покращену зяблеву оранку , або ж лущення стерні, або дискування і осінню оранку. За наявності коренепаросткових бур'янів застосовують пошаровий обробіток грунту, який включає лущення стерні дисковими та лемішними знаряддями і наступну глибоку оранку на 30-32 см, при появі масових бур'янів.

Система удобрення сої

Як всі ми добре знаємо, що споживання елементів живлення протягом вегитаційного періоду у рослини відбувається нерівномірно. Для формування 1 ц зерна сої потрібно 7,5 кг азоту, 1,8 кг фосфору, 2,2 кг калію Фосфорні і калійні добрива вносять під основний обробіток грунту, азотні — навесні під культивацію .Основне добриво, залежно від умов вирощування, під сою вносять восени або навесні у вигляді: діамофоски (N10P26K26); нітроамофоски (N16P16K16); амофосу (N12P52); сульфоамофосу (N20P20S16); суперфосфату (Р14-32) та різних тукосумішей у відповідному співвідношенні в них азоту, фосфору та калію. .В азотному живлені критичний період для сої - 2 тижні до та після цвітіння, в фосфорному - перший місяць вегитації.Значну прибавку сої мають за внесення під час сівби в рядки гранульованого суперфосфату (40–50 кг/га фізичної маси). До 70 % загального споживання азоту бобові забезпечують біологічною фіксацією з повітря бульбочковими бактеріями, які розвиваються на їхній кориневій системі утворюючи симбіоз.

Не потрібно забувати, що високі норми азотних добрив (30-45 кг д.р/га) повність знищують симбіоз бобових з бульбочковими бактеріями.

Основна частина макроелементів надходить до рослини в період від бутонізації до формування бобів і наливу зерна - 80% азоту, 80 % фосфору, 50 % калію.

Не менш важливим етапом у системі удобрення сої є її позакорине підживлення мікродобривами. Дефіцит мікроелементів призводить до зниження врожайності, збільшує ризики ураження хворобами, призводить до втрати якості насіння. Запорукою ефективної азотофіксації є збалансоване живлення рослин сої та забезпечення їх мікроелементами Бор, молібден, кобальт, сірка, марганець — їх збалансований та привильний підбір в позакориневому підживлені є гарантією гарного урожаю. Так, наприклад оптимальні терміни застосування Мо та Со — початок гілкування, В, Сu, Zn — цвітіння. У фазу бутонізації — початку цвітіння проводять позакориневе підживлення карбамідом з розрахунку 5-7 кг д.р/га з витратою робочого розчину 250-300 л/га. У цей час інтенсивність симбіотичної фіксації азоту з грунту знижується в той час як соя потребує азоту для формування врожаю.  Крім того, дефіцит азоту в цей період знижує стійкість рослин до посухи. З цим заходом поєднують внесення бору для запобігання абортивності плодів.

Для покращення якісних показників насіння та підвищення маси 1000 зерен, а отже підвищення урожайності сої потрібно вносити сульфат калія в дозі 3-5 кг/га. А наявність в ньому сірки робить його дуже цінним не лише для сої, а зернобобових культур і цілому.

Протруєння та підготовка насіння до сівби

Протруєння насіння— це захід, який дозволяє проконтролювати комплекс хвороб, що передаються через насіння: церкоспороз, фомопсис, фузаріоз, антракноз, пліснявіння насіння — та комплекс грунтових шкідників: паросткова муха, личинки коваликів(дротяники), личинки пластинчастовусих жуків(травневого хруща та жука- кузьки), які загрожують нормальному проростанню насіння та втрати густоти посівів. Протруєння проводять, як правило в день посіву , разом з протруєнням здійснюють обробку інокулянтом, що є одним із найважливіших складових у сучасній технології вирощування сої. Найбільшою популярністю серед с/г виробників України користуються протруйники відомих закордоних фірм, такі як: Mаксим XL 035 FS, т.к.с (Сінгента), Ламардор 400 FS, т.к.с (BASF), Февер 30% т.к.с(Байєр, Німеччина).

Особливу увагу перед висіванням насіння сої в грунт потрібно приділити інокуляції насіння.Науково доведено, що застосування інокулянтів є природнім способом надходження азоту та підвищення урожайності. Інокуляція насіння навіть за регулярного чергування культур та застосування мінеральних добрив дає прибавку врожаю на 10%. Правильний підбір інокулянта та якісне нанесення його на посівний матеріал буде слугувати міцним фундаментом для отримання гарного врожаю.Це можуть бути препарати на торф'яній основі та рідкі інокулянти з поживним середовищем такі як: Оптімайз (BASF), Різап (Becker Underwood), Хайкот Супер (Becker Underwood), РізоФло 5 (Becker Underwood) ,ХіСтік (BASF) та БіоМінераліс (Мінераліс Україна).

Строки та способи посіву

Господарники частенько ставлять питання коли ж сіяти сою, і воно дійсно актуальне, адже вибір строків посіву — одна зі складових майбутнього урожаю. Насправді все дуже просто: рання весна — рані строки посіву, але при цьому потрібно врахувати оптимальну температуру.Соя, здатна проростати за мінімальної температури 6 — 7 оС, оптимальними для неї є показники 12 — 14 оС, на глибині 10 см.

Оптимальні календарні строки сівби сої припадають на третю декаду квітня та першу дикаду травня.При більш ранніх термінах сівби подовжується період проростання, насіння і проростки більш тривалий період підддаються інфекційному тиску збудників кориневих хвороб і зростає імовірність забур'янення посівів найбільш шкодочинними видами бур'янів, зокрема родини лободових.При більш пізніх строках, як правило знижується урожайність за рахунок температурних стресів та посухи.

При різних способах посіву, соя здатна сформувати високий урожай, тому і висівають її різними способами. Як правило при виборі способу звертають увагу на групу стиглості, наприклад для ранньостиглих потрібна менша площа живлення, тому їх висівають з міжряддям 45 см. Проте в Україні широко розповсюдженна практика посіву із міжряддям 12 -25 см. Також поширені широкорядні способи з міжряддям 45 — 70 см. Тому при посіві сортів середньої групи стиглості, які як правило , добре гілкуються, перевагу слід віддати широкорядним способам посіву.

Глибина на яку загортають насіння сої становить 2,5-4 см. На важких запливаючих грунтах, за умов достатнього зволоження, можна висівати на глибину 3-4 см. За умов недостатнього зволоження глибше — 4 см.

      

Норма висіву насіння сої встановлюєть конкретно для кожного сорту окремо

Ультраранні сорти (до 90 днів) — 800-900 тис.шт/га

Ранньостиглі сорти (91-105 днів)- 700-750 тис.шт/га

Середньоранні (106-125 днів) — 550-600 тис.шт/га

Середньостиглі сорти (126-135 днів) — 450-500 тис.шт/га

Пізньостиглі сорти (140-159 днів) — 350-500 тис.шт/га

Зазвичай, у ваговому вираженні цей показник може знаходитись у межах 80 — 170 кг/га насіння.

Та незабувайте, що якість проведення посіву є важливішим фактором, ніж його спосіб.

Захист посівів від шкодочинних бур'янів, шкідників та хвороб.

Шкодочинна дія бур'янів проявляється не одразу, а через три тижні після появи сходів, тому, дуже важливо позбутися небажаної рослинності в посівах сої протягом 2-х тижнів. На ранніх стадія економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) бур'янів для сої становить 5 злакових або 3 дводольних рослини на м2, а при змішаному типі — 3 одн.злакових рослин та 3 од. дводольних бур'янів на 1 м2. Сучасні засоби захисту рослин, дозволяють господарникам контролювати шкодочинні бур'яни в найбільш чутливі фази їх розвитку а інтенсивні технології вирощування дозволять втримувати посіви сої практично чистими від бур'янів протягом вегитаційного періоду і аж до збирання. Комплекс хімічних заходів включає в себе використання грунтових або ж досходових та післясходових гербіцидів. Із грунтових гербіцидів до або після сівби проти однорічних злакових та деяких двосім'ядольних вносять препарати: Трофі 90% к.с. (1,5-2,0 л/га),Дуал Голд к.с (1,2-1.6 л/га), Харнес 90% к.с (1,5-3,0 л/га), Стомп 33% к.с. (3,0-4,0 л/га), Герб к.с (1,5-3,0 л/га), Еталон к.с. (1,5-3,0 л/га). Проти однорічних двосім'ядольних і злакових бур'янів вносять: Зенкор Ліквід 60 % к.с. (0,5 л/га),Трефлан 48 % к.с.(1,2-1,5 л/га),

Недоліком усіх ґрунтових гербіцидів є те, що вони практично не здатні контролювати багаторічні види бур’янів, які сьогодні, на жаль, стали масовими на орних землях в усіх регіонах країни і, до того ж, найбільш шкідливими.

Проти однорічних і багаторічних злаків за висоти 10-15 см використовують Тарга Супер (1-2 проти однорічних злаків, 2-3 л/га – проти багаторічних), Міура к.с. (0,4-0,8 л/га), Пальміра к.с.(0,4-0,8 л/га) або Багіра Супер к.с(2,0-3,0 л/га), Пантеру, к.е. (1 проти однорічних злаків, 1,5-2 л/га – проти багаторічних). Квін Стар к.с.(1Ю5-4,0 л/га)

Проти однорічних двосім’ядольних бур’янів вносять Хармоні 75, в.г. (6-8 г/га + ПАР Тренд 90 200 мл/га), Базагран, в.р. (1,5-3 л/га), Ефес, в.р.к. (1,5-3 л/га) та Альфа-Бентазон к.с. (1,5-3,0 л/га), Флагман к.с. (1,5-3,0 л/га).

Основною передумовою високої ефективності страхових гербіцидів є застосування препаратів в найбільш чутливі фазирозвитку бур'янів: сім'ядолі — 2 пари справжніх листків у дводольних та 1-3 у злакових.

Агроном-консультант, Богдан Чичірко (067) 443-47-88

повернутися

Зателефонуйте мені!