Варто вирощувати кукурудзу? Такого питання не виникає, мабуть, у жодного сільгоспвиробника. Адже йдеться про одну з найважливіших і найбільш рентабельних сільськогосподарських культур, яка за врожайністю перевищує всі зернові і має надзвичайно різнобічне використання.

«Кукурудзяний бум» на царицю полів, який спостерігається в останні роки змушує аграріїв задуматися, яким же чином підвищити її продуктивність? Зрозуміло, що вода, сонячна інсоляція, оптимальний температурний режим, CO2, O2, високоякісне насіння відіграють ключову роль в продукційні процеси, однак правильно підібрана стратегія по системі удобрення кукурудзи є не останньою скрипкою в цьому оркестрі, а можна сказати головним важіль який забезпечує нормальний ріст і розвиток, а також визначає майбутню врожайність.

Кукурудза вимагає значно більших норм добрив ніж інші зернові культури. За кількістю поживних речовин, які використовуються для формування врожаю, кукурудза прирівнюється до цукрових буряках і картоплі. Під посіви кукурудзи відводять ділянки з самими родючими грунтами та найкращими попередниками. Кукурудза формує високі врожаї на грунтах, багатих азотом, з хорошими фізичними властивостями, пухких, добре пропускають для води і повітря. Добре росте вона на легких ґрунтах, удобрених гноєм або зеленим добривом, гірше - на засолених, важких і тих, що дуже запливають. На формування 1 тонни зерна сучасні гібриди кукурудзи, виносять з грунту така кількість поживних речовин: 24-32 кг азоту, 10-14 кг фосфору, 25-35 кг калію, по 6-10 кг магнію і кальцію, 3-4 кг сірки, 11 г бору, 14 г міді, 110 г марганцю, 0,9 г молібдену, 85 г цинку, 200 г заліза. Рівень внесення мінеральних добрив розраховують з розрахунком на запланований урожай, залежно від попередника і від рівня рухомих форм поживних речовин (азоту, фосфору, калію), мг / 100 г в грунті.

Компанія ТОВ «Супермаркет насіння польових культур» дає орієнтовні норми внесення мінеральних добрив під кукурудзу на запланований урожай.

У розвитку кукурудзи можна виділити два важливих періоду харчування головними елементами: період утворення 5-7 листків і період від появи 9-10 листків до повного викиду волоті.

У перший період розвитку кукурудзи закладаються репродуктивні органи. Від наявності елементів живлення, особливо фосфору, залежить кількість качанів на рослині та зерен на них. У цей період кукурудза росте слабо, елементів живлення використовує мало. Її коренева система ще розвинена слабо і не може поглинати поживні речовини з важкодоступних сполук. Тому кукурудза в цей час дуже вимоглива до наявності в ґрунті легкозасвоюваних елементів живлення, особливо фосфору. Через 10-15 днів після появи сходів кукурудзи настає критичний період в фосфорному харчуванні. Фосфор сприяє хорошому розвитку кореневої системи, підсилює використання рослиною елементів живлення з грунту і добрив, прискорює закладки репродуктивних органів. Ця особливість зумовлює високу ефективність внесення фосфорних добрив під час сівби.

Другий період характеризується інтенсивним ростом рослин кукурудзи. Він триває 17-20 діб. За такий короткий час накопичується основна маса рослини і використовується багато елементів живлення: азоту і фосфору - 50% загальної кількості, калію - 70% максимального накопичення. Цей період є критичним для кукурудзи по азотного харчування. Рослини в цей час часто відчувають нестачу азоту в грунті внаслідок його вилуговування та слабкої мінералізації, тому підживлення азотними добривами досить ефективно. Висока потреба рослин кукурудзи в калію спостерігається в період викидання волоті, цвітіння і наливу зерна. На чорноземах кукурудза відчуває потребу в цинку. При його недоліку в рослинах знижується вміст протеїну та триптофану. Мінеральні добрива під кукурудзу застосовують у різні терміни і різними способами.

В умовах сталого зволоження грунту норму азотних добрив збільшують підживленням, а в умовах нестійкого зволоження - завдяки основному внесенню. На грунтах легкого гранулометричного складу в районах достатнього зволоження фосфорно-калійні добрива вносять восени під основний обробіток грунту, азотні - під передпосівну культивацію. У районах нестійкого і недостатнього зволоження всі мінеральні добрива вносять під основний обробіток грунту. У цих умовах ефективне локальне внесення добрив, особливо фосфорних. При такому внесення фосфор менше закріплюється грунтом і помітно підвищується коефіцієнт його засвоєння рослинами. У зоні Лісостепу всю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку, азотні вносять під весняну культивацію (70-90%), решта використовують для підживлення під час вегетації.

Для основного внесення найкращою формою азотних добрив є амонійні і аміачні (аміачна селітра, безводний аміак, аміачна вода) фосфорних - суперфосфат, фосфористих борошно, калійних - безхлорні (сульфатні) калій сірчанокислий, калимаг, калійно-магнієвий концентрат. Високоефективне застосування та комплексних добрив. Зокрема, амофос, діамофос, сульфоамофос, нітрофоски, нітроамофоска, внесені до посіву. За впровадження високопродуктивних гібридів у багатьох агрофірмах широкого використання набуло внесення під кукурудзу безводного аміаку, рідких комплексних добрив та КАС (карбамідо-аміачна суміш). Перевагою рідких добрив перед твердими є повна механізація внесення та рівномірний розподіл поля. КАС і ЖКП (рідкі комплексні добрива) можна вносити на поверхню грунту з подальшим закладенням, оскільки вони не містять вільного аміаку. При висіву кукурудзи вносять суперфосфат, амофос. Якщо треба внести повне мінеральне добриво, тоді використовують нітроамофоску 5 - 8 ц / га, найбільш ефект дає при внесенні навесні під культивацію за 10-14 днів перед посівом. Кукурудза добре реагує на листову підгодівлю карбамідом - 6% -ним розчином (6 кг карбаміду на 100 л води). Обприскують посіви вранці або ввечері, коли температура нижче. Краще підгодувати рослини від фази 6-7 листків протягом трьох тижнів 1 - З рази через 6-8 днів.

                                                                                                                  Додаткова інформація за телефоном 067-443-47-88, Богдан Чичирко.